Навесні минулого року близько ста громадських активістів Західної України зібралися в Зарваниці, щоб скоординувати свою діяльність в нових реаліях. Зарваницька ініціатива взяла на себе обов’язок реально оцінити стан справ у державі і запропонувати українцям власне бачення виходу країни з кризи, насамперед кризи духовної та світоглядної. Сьогодні автори цієї ідеї у різних регіонах Західної України зустрічаються із людьми для того, аби запропонувати вихід, порадитися і залучити до пропаганди української справи найактивніших.

Наші принципи

• Відмовитися від пошуку нашого нового - «справжнього» лідера, який знову «порятує», будуючи «царську» вертикальну організацію. Об'єднуватися  треба навколо ідеї. Справжні лідери виростуть в роботі і в боротьбі.
• Вийти за межі партійних поділів, бо поділ на партії в умовах, коли під загрозу поставлене саме існування українців як нації послаблює нашу дію.
• Почати творити самоорганізацію. Поєднати в одну мережу, в одне велике ціле тисячі наших громадських справ та ініціатив. Дати їм ясну і високу спільну ціль, об’єднуватися в кожній сфері життя, в кожній громаді села чи міста, селища чи мікрорайону. І починати з відстоювання наших щоденних інтересів  та прав.
• Приступати до спільної дії. Дії через кооперацію громад та людей. Творити майбутнє самим, як це робили наші діди під владою чужих держав: будували «Просвіту», «Пласт», «Сокіл», «Луг», «Січ», розбудовували Церкву, розвивали українську економічну кооперацію, вірили і помагали один одному.
• Кожен тиждень, спочатку принаймні кожен місяць, робімо з привітною усмішкою хоча б одну добру справу — разом з сусідам, односельцями і друзями внесім вістку любові до ближнього із церкви в наше буденне життя. Мільйони цих маленьких справ змінять атмосферу в країні, складуться в потужний чин поступу — для загального блага і вільного розвитку нації.
• З такої самоорганізації і спільної дії буде виростати справжня українська політика і творитися справжня Українська Держава.

Наші цілі

Треба стати народом. Спільнотою, здатною взяти долю у власні руки, сформувати свою владу. Ми вже давно перебуваємо перед вибором: або організуватися і встановити правила – для себе і для влади, або жити як зараз – в корупційному консенсусі. Щоб організовуватися – не треба нічийого дозволу. Це наше природне право.

Самоорганізація є шляхом нашого порятунку і поступу, шляхом боротьби за встановлення народом – як єдиним джерелом влади – обов’язкових для всіх правил співіснування в державі. Будь-яка влада, яка сама зневажає створені нею правила, втрачає будь-яку довіру до себе. Втрачає легітимність.

Тому в самоорганізації, встановленні правил і справжньої влади народу –  полягає нині українська справа.

Ми досягнемо мети, якщо будемо мати віру та переконання і тільки якщо будемо діяти спільно. Наша спільна дія буде виключно в легітимною та мирною, базуватиметься  на довірі та повазі один до одного, на спільному захисті безпосередніх інтересів людей. Наша спільна дія утвердить етичні засади людської гідності; витворить з багатьох мільйонів розрізнених і розділених людей нову спільноту.

Буде творитися чин, що сповідує загальнолюдські цінності свободи, гідності і справедливості. Закон стане справою всіх, і порушити його – означатиме образити кожного. Так ми утвердимо правду і любов, віру і довіру.

І сповняться пророчі слова: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі.»