«Якщо в багатьох людей, які останні три місяці провели на Майданах країни зараз відсутнє відчуття перемоги - в України є майбутнє.» Такий пост розмістив на власній сторінці в Facebook після аналізу перших управлінських та законодавчих рішень, а також кадрових призначень нової влади.
На початку березня в багатьох регіонах України громадяни зрозуміли, що фактично відбувається зміна облич, а не системи. В активних середовищах почала зароджуватись ініціатива громадської люстрації. Не встигла ініціатива стати на ноги, як одразу ж почалась активна контркампанія. З’явилися та продовжують з’являтися самопроголошені народні люстратори, які зводячи особисті рахунки, дискредитують саму ідею, політики називають громадські ініціативи щодо негайної люстрації спланованими провокаціями чи піаром активістів та вперто закликають громадян не вірити громадському сектору і очікувати на прийняття Верховною радою профільного закону.
В нової влади спрацьовує інстинкт самозбереження, що є характерним для будь-якої влади, оскільки її представники, вчорашні опозиціонери, зокрема, на місцях, також не застраховані від люстраційної перевірки і відповідного громадського табу на зайняття посад. В такому випадку аргумент – «Я стояв на Майдані» виглядатиме голосом спраглого посеред пустелі. «Спраглі» ж до посад мають бути оцінені.
Люстрація - це процедура очищення влади, яка повинна проводитись за чіткими правилами і процедурами, передбаченими відповідним законом. Але відсутність закону не забороняє громадськості Прикарпаття розпочати процес громадської люстрації. Майдан не дав нам права очікувати на зміни. Зміни потрібно творити вже сьогодні.
Громадська люстрація стане живильним ґрунтом з якого проростуть перші паростки самоочищення в області. Не виключено, що інструментарні напрацювання місцевих Люстраційних комісій після належного оформлення та грамотного лобіювання будуть використані при написанні закону про люстрацію.
Здійснювати люстрацію в цьому разі має незалежний від політиків та посадовців орган, в який увійдуть особи, які відповідають критеріям люстрації та користуються авторитетом у місцевої громади, наприклад, журналісти, незалежні громадські діячі, представники прикарпатської інтелігенції.
Як експерт мав відношення до напрацювання першого Положення про громадську Люстраційну комісію на Прикарпатті. Зупинюсь на основних моментах, на яких хотілося б акцентувати увагу читача для правильно розуміння суті люстраційної діяльності.
Люстраційна комісія не може підпорядковується в свої діяльності жодним політичним, громадським, владним організаціям, неформальним об’єднанням громадян та особам щодо порядку розгляду люстраційних справ і прийняття рішень по люстраційних справах.Члени Люстраційної комісії на першому засіданні Комісії підписують зобов’язання щодо об’єктивності в своїй роботі та відмови від обіймання посад у державній та муніципальній владі, балотування на виборні посади в органи представницької влади на час роботи в Люстраційній комісії. Люстраційна Комісія має право залучати до власної роботи на короткотерміновий період та на громадських засадах експертів і фахівців з питань, які розглядаються Комісією, за умови взяття останніми письмового зобов’язання про нерозголошення інформації, яка опрацьовується. Люстраційна комісія своїм рішенням може створювати постійно діючі допоміжні та експертні підрозділи з правом дорадчого голосу її представників. Таким чином декларується прагнення до прагнення об’єктивності та незалежності в роботі Комісії.
Громадська люстрація має охопити максимальне коло посадовців нашої області та претендентів на виборні посади. Саме тому об’єктами громадської люстрації в Івано-Франківській області першочергово мають стати: голови місцевих державних адміністрацій та їхні заступники; керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та їхні заступники; керівники та їхні заступники територіальних відділень центральних органів виконавчої влади і територіальних відділень центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом; керівники та їхні заступники комунальних підприємств;судді, які працюють в судових установах Івано-Франківської області; керівники та їхні заступники територіальних відділень державних підприємств; працівники прокуратури; працівники міліції; депутати місцевих рад; кандидати в депутати Верховної Ради України, місцеві ради і кандидати на перелічені вище посади.
Громадська люстрація має здійснюватися Люстраційною комісією щодо об’єктів громадської люстрації за наявності обгрунтованих підозр у таких випадках:причетності до корупційних правопорушень; зумисної організації та вчинення дій, що призвели до втрат бюджету; співпраці зі Службою безпеки України у формі негласного агента або таємного штатного працівника за винятком випадків розслідування злочинів відповідно до законодавства; організації та участі у переслідуванні осіб за їхню політичну та громадську діяльність шляхом затримань і арештів, порушенні кримінальних проваджень, проведенні слідчих та оперативних дій, примушення до відчуження майна; дію чи бездіяльність, що призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних Конституцією та законодавством України, рішенням Європейського суду з прав людини, Комітетом ООН з прав людини та іншими міжнародними органами.
Комісія використовуватиме у власній роботі наступні джерела інформації:інформацію зі ЗМІ та мережі Інтернет, зокрема, ту, яка з’явиласявнаслідок журналістських розслідувань засобів масової інформації та авторитетних громадських організацій; рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; рішення керівників та їхніх заступники комунальних підприємств і територіальних відділень державних підприємств; архівні матеріали; звернення громадян до Люстраційної комісії; декларації посадових осіб про доходи, майно, витрати і зобов’язання фінансового характеру; інші матеріали, доцільність використання яких визначається Комісією.
Громадська люстрація на Прикарпатті має перетворитись у мережу автономних, але водночас скоординованих між собою Люстраційних комісій, які працюватимуть згідно з чіткими принципами та процедурами, діятимуть на основі відповідних Регламентів чи внутрішніх Положень. Якщо ці структури виявляться ефективними, то згодом зможуть увійти в законодавче поле. Проте не виключаю їх функціонування в якості автономних утворень як громадських контролерів за діяльністю офіційних люстраційних органів.
Остаточне рішення по кожній з люстраційних справ має бути доступне в Інтернеті та надане всіма можливими механізмами для ознайомлення мешканцям області. Особа, щодо якої буде прийнятий негативний люстраційний висновок, повинна написати заяву на звільнення або ж відмовитися від участі у конкурсі на зайняття посади. Інакше її очікуватиме шалений інформаційний та громадський тиск.
Заради цього громадський сектор, активісти та журналісти повинні захистити інтереси мешканців області від нових чи старих нових казнокрадів, корупціонерів та лжегосподарників. Інакше жоден закон про люстрацію нам не допоможе.
Василь Кедик,
політолог, громадський активіст,
для АН "Фіртка"
